Шкільна географія

Тема. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА. 10 КЛАС

Мета: ознайомити учнів з понят­тям «глобальні проблеми людства; визначити головні загальнопланетарні проблеми та з’ясувати їх суть і причини виникнення; привернути увагу дітей до ситуації, що склалася у світі; розвивати екологічне мис­лення; виховувати любов і береж­ливе ставлення до природи.

Обладнання: карта світу, атласи, ро­бочий конспект, доповіді, рефера­ти, комп’ютер або проектор, інте­грований електронний комплекс «ЕСГС» для 10 класу.

Форма проведення: урок-конференція.

Підготовчий етап

•       Напередодні вивчення теми «Глобальні проблеми людства» вчитель пропонує учням вибра­ти глобальну проблему, вивчив­ши її більш конкретно і підсу­мувавши доповіді до проведен­ня конференції.

•       Клас поділяють на групи (за різ­ними проблемами).

•       У день проведення учні розпо­діляються за своїми глобальни­ми проблемами. (На столі стоять таблички з назвами проблем.)

Обговорення

1.     Користуючись картою електро­нного посібника, назвіть країни, які володіють ядерним арсена­лом, і країни, що відмовились від ядерної зброї.

2.     Зробіть короткий висновок про причини виникнення політичних проблем.

 (Відео­фрагмент «Народонаселення».)

Доповідь 2. Проблеми народонаселення

Проблеми народонаселення є не­від’ємною частиною глобальних проблем сучасності, до складу яких входять також проблеми війни і миру, зростаючого розриву в рів­нях економічного розвитку країн різного типу, забруднення довкілля, забезпечення продовольством насе­лення Землі, водних, сировинних і енергетичних ресурсів, боротьби з міжнародним тероризмом і орга­нізованою злочинністю.

Приріст населення в різних регіонах різний. Переважаюча більшість на­селення живе в країнах, що розви­ваються. До 2025 р. населення цих країн зросте ще щ 3 млрд. осіб, що становитиме 95% приросту насе­лення світу. Особливо динамічно зростає, населення в країнах Афри­ки, де природний приріст становить З % на рік, тобто 10 млн. осіб на рік.

Частка населення економічно роз­винених регіонів світу знизилася — із 33,1 до 24%.

Прогнозні розрахунки ООН свід­чать, що навіть якщо найбіднішими в економічному розвитку залишать­ся лише країни Південної Азії і 

14

Аф­рики, їх частка в населенні світу до кінця XXI ст. перевищить 60%.

В останній чверті XX — на початку XXI ст. у розвинених країнах Євро­пи, Північної Америки, Австралії, Японії природний приріст не пере­вищує 1 % на рік.

У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кіль­кості населення призводить до за­гострення важливих соціально-економічних проблем: значного пере­важання темпів приросту населення над темпами економічного зростан­ня і до ще більшого відставання від аналогічних показників розвине­них країн; швидкі темпи урбанізації, збільшення числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування сво­їй праці (30% працездатного насе­лення світу), зростання чисельність неписьменних поряд із зростанням частки письменного населення у сві­ті, потенційна загроза розвитку су­часної демографічної ситуації поля­гає в тому, що населення світу може отримати в XXI ст. 1 млрд. безро­бітних, 1 млрд. голодуючих, 1 млрд. неписьменних, 2 млрд., що живуть в умовах відносного або абсолютно­го перенаселення, 1,5 млрд. знедоле­них, що перебувають за «межею бід­ності». Для вирішення глобальних демографічних проблем слід уста­новити допустиму межу чисельнос­ті населення Землі (від 10 до 20 млрд. осіб), визначити строки стабілізації загальної чисельності населення.

Запитання

1. Як ви вважаєте, що необхідно зробити, щоб стабілізувати загальну чисельність населення Землі?

(Відеофрагмент «Забруднення до­вкілля».)

 

Переглянувши даний відеофраг­мент, скажіть, до виникнення якої проблеми могла призвести така ситуація?

Доповідь 3. Екологічні проблеми

В останні десятиріччя суспільство все більше турбує стан навколиш­

нього середовища, бо людина як біологічна істота не може існувати

без чистого довкілля. Створення ж штучного середовища для життя людей є або абсолютно неможли­вим, або надзвичайно дорогим.

Основною причиною виникнен­ня глобальних екологічних проб­лем є нераціональне природокорис­тування. Уже на первісних стадіях розвитку людства його діяльність у галузях мисливства і рибальства, а потім землеробства і тваринництва призвела до значного збіднення природних ресурсів. Були повністю знищені сотні видів великих тварин і морських організмів (мамонт, тур, стеллерова корова та ін.), перетво­рені на пустелі квітучі колись землі Північної Африки, Малої Азії, Ін­дії на величезних просторах зміне­на природна рослинність (особливо це стосується лісових біоценозів). У XX ст. загострилися проблеми мі­неральних, енергетичних, земель­них ресурсів, які через варварське їх використання вже не можуть за­безпечувати потреб людства. Проб­лема збіднення природних ресурсів посилюється ще й тим, що слаборозвинені країни намагаються по­долати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля. Від­бувається забруднення атмосфери. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення.

Аналіз карти «Загальні риси гло­бальної екологічної ситуації».

Забруднення гідросфери. Вода є надзвичайно цінною сировиною і важливим для життя елементом лише в тому випадку, коли вона не містить великої кількості розчине­них речовин. Практично не при­датною стає вода, в якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні або агресивні хімічні еле­менти. Тому забруднення поверхне­вих і підземних вод сильно зменшує водні ресурси людства.

Найбільш забрудненими в гідро­сфері є річкові й озерні води.

У Світовий океан шкідливі речови­ни потрапляють із багатьох джерел. Основну масу забруднювачів при­носять річкові води, але багато їх також надходить разом з атмосфер­ними опадами, а також у результа­ті господарської діяльності людини в акваторіях океанів і морів. Най­більш забрудненими районами світового океану вважаються внутрішні моря Європи (Бал­тійське, Чорне, Азовське, Північне, Середземне) та Азії (внутрішнє Японське, Жовте, Яванське), а також Пер­ська та Мексиканська затоки.

Деградація земель. Кількість земельних ресурсів на зем­ній кулі обмежена, до того ж їх не можна замінити жод­ними іншими ресурсами. Щороку з активного викорис­тання вилучаються мільйони гектарів земель, хоча втра­та кожного гектара родючої землі зменшує можливості людства вирішити продовольчу, сировинну, соціальну та інші глобальні проблеми.

•    Давайте узагальнимо вищесказане з допомогою муль­тимедійного фрагменту «Екологічна проблема».

Завдання

1. Ж. Б. Ламарк колись сказав: «Можна, мабуть, сказати, що призначення людини начебто полягає в тому, щоб знищити свій рід, спочатку зробивши земну кулю не придатною для проживання». Доведіть, навівши власні аргументи справедливості цього твердження або спрос­туйте його.

Доповідь 4. Економічні проблеми                         

До цієї групи проблем переважно відносять енергетичну, сировинну та продовольчу. З одного боку, економічні проблеми стосуються безпосередньо кожного жителя як споживача продукції. Сировинна та енергетична проб­леми мають багато спільного. Викликані вони, насампе­ред недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням.

До зменшення використання сировини повинна привес­ти і заміна багатьох видів існуючих матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед зада­ними властивостями. Але більшість цих матеріалів є над­звичайно складними хімічними сполуками, часто вони мають токсичні і канцерогенні властивості.

Значна економія сировини досягається за рахунок вико­ристання вторинних матеріалів — металобрухту, маку­латури, пластмас. Запаси їх у багатьох країнах настільки великі, що можуть значною мірою компенсувати дефі­цит природних ресурсів.

Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енер­гетики на принципово нових основах (спалювання ву­гілля у «киплячому шарі», МГД-генератори), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії.

Завдання (метод «Мікрофон»)

1.   Запропонуйте власні шляхи розв’язання економіч­них проблем.

Доповідь 5. Продовольчі проблеми

Серед глобальних проблем, які безпосередньо вплива­ють на долю людства, виділяють продовольчу. Вона ви­значається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслі­док того, що харчування є фізіологічною потребою лю­дини.

(Мультимедійний фрагмент «Продовольча проблема».)

Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподар­ської організації ООН), нині на планеті голодує понад 500 млн. осіб, а ще 1 млрд. осіб постійно недоїдають. Про­довольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. У сучасному світі продовольча проблема тісно взаємопов’язана з іншими глобальними проблемами: демографічною, енергетичною, екологіч­ною та ін.

Виділяють чотири групи чинників, які впливають на гло­бальну продовольчу проблему:

•     Природні умови і розміщення населення. До них від­носять загальну площу та структуру сільськогосподар­ських угідь, визначають сільськогосподарський потен­ціал, клімат, співвідношення між кількістю населення і масою продовольства тощо.

•    Світовий транспорт і зв’язок, що забезпечують широ­кий вихід продуктів харчування на зовнішній ринок (залізничний транспорт, міжнародний автомобільний транспорт, розвиток судноплавства, наявність сучас­них засобів зв’язку).

•      Політична ситуація у світі (розстановка політичних / сил, наявність міждержавних співтовариств, об’єднань, і навіть використання поставок продовольства

у політичних цілях).

•     Світова економіка і торгівля в їх єдності (продоволь­ство як складова частина торговельних потоків, роль балансових розрахунків, кліринг (система безготівко­вих розрахунків)).

Серед природних чинників, які мають особливе значен­ня для вирішення продовольчої проблеми, визначальною є земля. Однак не вся земля придатна для вирощування сільськогосподарських культур. Структура її використан­ня в державах і районах світу дуже різна.

В Європі й Азії, наприклад, розорано відповідно 25,3 і 17,0% площі суші, тоді як площа орних земель в Австралії і Океанії, в Африці і в Латинській Америці становить усього 6,0, 6,7 та 8,9%.

Крім цього, додаткові дослідження ФАО показати, що 78 % земної поверхні мають серйозні природні обмежен­ня для розвитку землеробства: 13,5 % площі характеризу­ються низькою продуктивністю; 6 % — середньою і лише З % — високою.

Чималі площі родючих земель вилучаються у світі під забу­дову, особливо міську. Компенсувати втрати можна за раху­нок підвищення продуктивності оброблювальних земель, тобто збільшення збору врожаїв.

Зонами критичної продовольчої ситуації у світі є терито­рія в межах Сахелю (Мавританія, Сенегал, Гамбія, Малі, Нігерія, Чад), де слабо розвинена промисловість, і в Північно-Східній та в південній Африці (за винятком ПАР). Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напів­пустелях. Тут темпи приросту населення у два рази пере­вищують виробництво продовольства.

Проблема повинна зводитися не до зменшення кількості населення, а до впровадження економічних реформ,  перш за все в країнах, що розвиваються.

Запитання

Як ви вважаєте, що потрібно зроби­ти, щоб подолати проблему голоду?

Доповідь 6. Соціальні проблеми

Численні глобальні проблеми існу­ють у галузі взаємовідносин між лю­диною і суспільством. Це проблеми охорони здоров’я, освіти, культу­ри, злочинності та ін. Можливості розв’язання цих проблем залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн, тому особливої го­строти вони набирають у слаборозвинених регіонах світу.

Незважаючи на ліквідацію багатьох масових пошестей (віспа, чума, хо­лера) стан охорони здоров’я в бага­тьох країнах викликає тривогу. Ба­гато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухливого способу життя, час­тих психологічних стресів. Замість вже подоланих виникають нові епі­демії, найбільш загрозливою серед яких стала «чума» XX ст.— СНІД.

Умовами вирішення проблем охо­рони здоров’я є перехід до здоро­вого способу життя, забезпечення повноцінного харчування, поліп­шення екологічних умов проживан­ня і, звичайно, подальший розви­ток медицини.

Глобальна проблема освіти часто ототожнюється з великою кількістю неписьменного населення в слаборозвинених країнах. І справді, не­зважаючи на зростання рівня пись­менності із 60 % у 50-х роках до 80 % у 90-х, абсолютна кількість непись­менних людей зростає і зараз їх по­над 900 млн. У більшості найменш розвинених країн рівень письмен­ності населення не перевищує 50%, а в таких країнах, як Бенін, Буркуна-Фасо, Гамбія, Гвінея, Непал, Ні­гер, Сомалі, Чад та ін.,— менш ніж 30%. Це стримує економічний і со­ціальний розвиток цих країн.

Швидкий розвиток у XX ст. засобів масової інформації, особливо радіо і телебачення, крім багатьох пози­тивних наслідків, призвів до ряду кризових явищу в галузі культури. Мистецтво, кіно і музика, які за­йняли провідне місце в сфері куль­тури, почали орієнтуватися на най­більш примітивні почуття людей.

Розтиражовані в мільйонах екземп­лярів такі зразки масової, чи так званої поп-культури, призвели до її вульгаризації, відриву від націо­нальних традицій. Таке явище отри­мало назву «американізації» культу­ри, оскільки саме в США виробля­ється основна маса продукції так званої «індустрії розваг».

Складна соціально-економічна ситуація в багатьох країнах світу, всесвітня криза духовної культури сприяли переростанню такого не­гативного явища, як злочинність, у проблему глобального масшта­бу. Інтернаціоналізація злочиннос­ті в багатьох випадках значно ви­переджує темпи світової інтеграції в економічній, соціальній і куль­турній сферах. Особливо небезпеч­ним стало явище злочинності після того, як вона набрала організованих форм, сформувала і постійно роз­ширює світовий ринок наркотиків.

Наркоманія в глобальному масш­табі породжена злочинністю, але з іншого боку вона й сама постій­но спричинює злочинність. Повна фізична і моральна залежність від наркотиків, постійна потреба ко­штів для їх придбання штовхає нар­команів на найтяжчі злочини, дає змогу легко вербувати їх на службу злочинним синдикатам.

Міжнародне співтовариство змуше­не витрачати величезні кошти, ма­

теріальні і людські ресурси для бо­ротьби зі злочинністю. Для вияв­лення зброї, вибухівки, наркотиків створюються складні технічні сис­теми, сучасні комп’ютерні мережі (особливо в банківській сфері) об­ладнуються дуже дорогими засоба­ми захисту. Для координації зусиль, спрямованих на розшук міжнарод­них злочинців, створена міжнарод­на поліцейська служба «Інтерпол». Але всі ці заходи поки що не можуть стримати зростання злочинності (кількість злочинів щороку зростає на 5 %). Тому дуже важливо боро­тися не з наслідками злочинності, а насамперед з її причинами.

Завдання

Як ви вважаєте, яким чином соці­альні проблеми залежать від рівня соціально-економічного розвитку країн?

II.        Узагальнення і систематизація знань

1.    Перегляд слайдів «Головні гло­бальні проблеми людства»

2.     Мультимедійний фрагмент «Ви­сновки»

III.           Домашнє завдання